24 лютого світ кожного з нас змінився назавжди, зруйнований російською балістичною ракетою. Росія розпочала повномасштабну війну з Україною, вона вбиває наших громадян та знищує наші міста та села.
Деякі міста опинилися на межі гуманітарної катастрофи! Харків, Чернігів, Херсон, Суми… Маріуполь!, де відбуваються запеклі бої та масовані повітряні атаки з боку РФ та Білорусі! Київ та інші міста-герої гідно тримають облогу та відбивають наземні атаки армії РФ. Але деякі повітряні удари завдають непоправної шкоди та вбивають мирне населення України.
У 21 столітті такі дії розцінюються світовою спільнотою не просто як безумство, це привід заблокувати країну-агресора від усього цивілізованого світу, що вже почалося. Громадяни Росії, ви маєте знати правду!
Після цивілізованої світової спільноти, ми офіційно заявляємо, що Міжнародна Асоціація Лікарів Медичного Туризму припиняє співпрацю з Офіційними Асоціаціями Російської Федерації, Державними органами, а також з індивідуальними громадянами, які підтримують російську агресію в Україні.
EDITORS NOTE: Graphic content / A dead body lies on the ground in a street in Bucha, northwest of Kyiv, as Ukraine says Russian forces are making a “rapid retreat” from northern areas around Kyiv and the city of Chernigiv, on April 2, 2022. – The bodies of at least 20 men in civilian clothes were found lying in a single street Saturday after Ukrainian forces retook the town of Bucha near Kyiv from Russian troops, AFP journalists said. Russian forces withdrew from several towns near Kyiv in recent days after Moscow’s bid to encircle the capital failed, with Ukraine declaring that Bucha had been “liberated”. (Photo by RONALDO SCHEMIDT / AFP) 
Закликаємо весь цивілізований світ блокувати роботу російських компаній та тих, хто продовжує вести з ними бізнес та спонсорувати тероризм! Зло має бути покаране. Не агресією, а санкціями та тотальною ізоляцією.
Якщо ви особисто чи ваша компанія виступає проти дій РФ в Україні, повідомляйте правду вашим співгромадянам, виходьте на акції протесту у своїй країні та допоможіть українському народу вистояти та вижити у цей страшний час. Переказайте кошти на допомогу українським волонтерам!
PAYPAL 2012inna@gmail.com
І, доречі…
Щоразу, коли ви будете говорити мені про великий російський балет, я розповідатиму вам історію неодноразово згвалтованої на очах у батьків, а потім викрадену російськими нелюдами молодої вчительки з Броварів. Про десятки, а може й сотні зґвалтованих українських жінок. Часто на очах у дітей. Про 15-16 літніх дівчаток з Бородянки, які зазнали страшного насильства кадировцями. Про тіла п’ятьох згвалтованих молодих дівчат, убитих і залишених прямо на дорозі. Про це мерзенне «трахатимемо хохлушок» у перехопленнях. Ось що я вам скажу у відповідь про гнаний великий російський балет.
Щоразу, коли ви будете говорити мені про великих російських композиторів, я розповідатиму вам історію дівчинки, на очах якої її і її маленького брата в маріупольському підвалі не один день помирала їхня мама. А потім із трупом мертвої мами діти були змушені й надалі ховатися у підвалі від обстрілів. Про хлопчика із Гостомеля, на очах якого російські солдати застрелили його батька. А потім хотіли вбити й сина, та той вижив. Про дівчинку, якій вистрілили прямо в обличчя. Про малюка, який втік із бабусею у човні. Бабуся втопилася. А хлопчика шукають уже майже місяць. Ось що я вам скажу у відповідь про гнаних великих російських композиторів.
Щоразу, коли ви будете говорити мені про великий російський живопис, я розповідатиму вам про розстріляних у спину мирних українців у Макарівському районі. А перед тим, як застрелити, орки зав’язували їм руки. Про сотні трупів на вулицях Бучі, Ірпені, Гостомелі. Про братні могили у дворах житлових кварталів. Братські могили мирних жителів, донедавна затишних та безпечних міст. Братські могили. У 21 столітті. Ось що я вам скажу у відповідь про гнаний великий російський живопис.
Щоразу, коли ви будете розповідати мені про великий російський театр, я вам розповідатиму історію жінки з Броварського району, з будинку якої російські мародери, відступаючи, знімали металочерепицю. Про танки та БТРи «другої армії світу», навантажені до країв награбованим в українських будинках. Викрадені телефони, планшети, телевізори, пральні машинки, килими, прикраси, пляшки з алкоголем, сковорідки, одяг, іграшки, взуття – все, що траплялося на шляху цих виродків. Про те, як діставшись Білорусі, вони наввипередки відправляли награбоване своїм сім’ям до Росії. Про те, як торгували краденим на білоруських ринках. Ось що я вам скажу у відповідь про гнаний великий російський театр.
Щоразу, коли ви розповідатимете мені про велике російське кіно, я розповідатиму вам про жорстоко розстріляні коні в стайнях Київської області. Про заморені голодом і жагу тварин зоопарку в Ясногородці. Про спалену після вибуху шкіру оленя. А тепер максимальна дикість… Про вбитого та з’їденого російськими окупантами алабаями. Так, алабая. Так, собаки. Так, з’їденого. Ось що я вам скажу у відповідь про гнане велике російське кіно.
Щоразу, коли ви розповідатимете мені про велику російську літературу, я розповідатиму вам про десятки перехоплень розмов російських солдатів з їхніми матерями і дружинами. Розмов, у яких крім на..уя на наху нічого немає. Розмови, у яких дружини замовляють, що їм вкрасти в українських будинках. Розмова, де матері сміються, коли синочки розповідають, як їхні побратими гвалтують хохлушок. І якщо з цих розмов викинути всі мати, у них залишиться хіба що “привіт і пока”. Ось що я вам скажу у відповідь про гнану велику російську літературу.
Більше немає жодної великої російської культури, літератури, кіно, живопису, театру та балету. Є країна виродків, мародерів, ґвалтівників та вбивць. Диких людей, яким немає місця у цивілізованому світі!
А багатостраждальні новоспечені російські дисиденти в затишних квартирах Берліна, Лондона, Ларнаки, Мілана, Тбілісі, Астани, Відня та інших тимчасових притулків, нехай йдуть за маршрутом російського корабля, гордо несучи в руках велику російську культуру!
